Ukrainian Bible

Exodus 11

Exodus

Return to Index

Chapter 12

1


 

  ¶ І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:  

 

 


2


 

  Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.  

 

 


3


 

  Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.  

 

 


4


 

  А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.  

 

 


5


 

  Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.  

 

 


6


 

  І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.  

 

 


7


 

  І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.  

 

 


8


 

  І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.  

 

 


9


 

  Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.  

 

 


10


 

  І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.  

 

 


11


 

  А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!  

 

 


12


 

  І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!  

 

 


13


 

  І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.  

 

 


14


 

  І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!  

 

 


15


 

  Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.  

 

 


16


 

  А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.  

 

 


17


 

  І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.  

 

 


18


 

  Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.  

 

 


19


 

  Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.  

 

 


20


 

  Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!  

 

 


21


 

  ¶ І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.  

 

 


22


 

  І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!  

 

 


23


 

  І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.  

 

 


24


 

  А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.  

 

 


25


 

  І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.  

 

 


26


 

  І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?  

 

 


27


 

  то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.  

 

 


28


 

  І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.  

 

 


29


 

  ¶ І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.  

 

 


30


 

  І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...  

 

 


31


 

  І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!  

 

 


32


 

  І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!  

 

 


33


 

  І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!  

 

 


34


 

  І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.  

 

 


35


 

  І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.  

 

 


36


 

  А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.  

 

 


37


 

  ¶ І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,  

 

 


38


 

  а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.  

 

 


39


 

  І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.  

 

 


40


 

  А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.  

 

 


41


 

  І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.  

 

 


42


 

  Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.  

 

 


43


 

  ¶ І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.  

 

 


44


 

  А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.  

 

 


45


 

  Приходько та наймит не буде їсти її.  

 

 


46


 

  В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.  

 

 


47


 

  Уся громада Ізраїлева буде справляти її.  

 

 


48


 

  А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.  

 

 


49


 

  Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.  

 

 


50


 

  І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.  

 

 


51


 

  І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.  

 

 


Exodus 13

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: