| Chapter 1 |
1 |
¶ Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.
|
2 |
Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!
|
3 |
Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.
|
4 |
Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.
|
5 |
¶ Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.
|
6 |
Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.
|
7 |
Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.
|
8 |
І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.
|
9 |
Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.
|
10 |
І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!
|
11 |
Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.
|
12 |
¶ Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!
|
13 |
Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
|
14 |
Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
|
15 |
Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
|
16 |
Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!
|
17 |
Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?
|