Chapter 7

  ¶ І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.  

  І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.  

  І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!  

  А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.  

  ¶ І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:  

  Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,  

  ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:  

  синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,  

  синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,  

  синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,  

  синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,  

  синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,  

  синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,  

  синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,  

  синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,  

  синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,  

  синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,  

  синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,  

  синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,  

  синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,  

  синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,  

  синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,  

  синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,  

  синів Харіфових сто дванадцять,  

  синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,  

  людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,  

  людей з Анототу сто двадцять і вісім,  

  людей з Бет-Азмавету сорок і два,  

  людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,  

  людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,  

  людей з Міхмасу сто двадцять і два,  

  людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,  

  людей з Нево Другого п'ятдесят і два,  

  виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,  

  виходьків з Харіму три сотні й двадцять,  

  виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,  

  виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,  

  виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.  

  Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,  

  синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,  

  синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,  

  синів Харімових тисяча сімнадцять.  

  Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.  

  Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.  

  Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.  

  Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,  

  сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,  

  сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,  

  сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,  

  сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,  

  сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,  

  сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,  

  сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,  

  сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,  

  сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,  

  сини Неціяхові, сини Хатіфині.  

  Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,  

  сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,  

  сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,  

  усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.  

  А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:  

  синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.  

  А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.  

  Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,  

  а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.  

  Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,  

  окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.  

  Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,  

  верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.  

  А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.  

  А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.  

  А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.  

  І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.