| Chapter 31 |
1 |
¶ Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
|
2 |
І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
|
3 |
Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
|
4 |
Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
|
5 |
Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
|
6 |
то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
|
7 |
Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
|
8 |
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
|
9 |
¶ Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
|
10 |
то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
|
11 |
Бо гидота оце, й це провина підсудна,
|
12 |
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
|
13 |
Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
|
14 |
то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
|
15 |
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
|
16 |
¶ Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
|
17 |
Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
|
18 |
Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
|
19 |
Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
|
20 |
чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
|
21 |
Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
|
22 |
хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
|
23 |
Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
|
24 |
¶ Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
|
25 |
Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
|
26 |
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
|
27 |
то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
|
28 |
це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
|
29 |
Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
|
30 |
Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
|
31 |
Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
|
32 |
Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
|
33 |
¶ Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
|
34 |
Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
|
35 |
О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
|
36 |
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
|
37 |
Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
|
38 |
Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
|
39 |
якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
|
40 |
то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
|