| Chapter 8 |
1 |
¶ Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,
|
2 |
що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
|
3 |
бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
|
4 |
із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
|
5 |
І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
|
6 |
щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.
|
7 |
¶ А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
|
8 |
Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.
|
9 |
Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.
|
10 |
І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.
|
11 |
А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.
|
12 |
Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
|
13 |
Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
|
14 |
Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,
|
15 |
як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.
|
16 |
¶ Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,
|
17 |
бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.
|
18 |
А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,
|
19 |
і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,
|
20 |
остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
|
21 |
дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.
|
22 |
А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.
|
23 |
Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!
|
24 |
Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!
|